Дослідження ефективності та переносимості гелю Генгигель при прорізуванні зубів у немовлят
Рандомізоване, відкрите, багатоцентрове дослідження в паралельних групах по ефективності та переносимості нового вкривного гелю для ротової порожнини Генгігель тізінг який пом’якшує симптоми прорізування зубів у немовлят
Автори: Serban Rosu, Roxana Oancea, Fabio Montanaro
PhD, MD. Department of Oral and Maxillo-Facial Surgery, University of Medicine and Pharmacy, “Victor Babes¸” Timisoara
(Romania)
2 D.Sc. Latis Srl Contract Research Organization, Genova (Italy)
3 MD. Opera CRO, Timisoara (Romania)
4 PhD, MD. Private practitioner, Timisoara (Romania)
Гелі, що містять високомолекулярну гіалуронову кислоту (ВМГК), виявили добру
переносимість та ефективність у забезпеченні полегшення болю при запальних захворюваннях ротової порожнини.
Метою цього дослідження було оцінити ефективність та безпеку нової композиції на основі ВМГК – Генгигель тізінг у порівнянні з стандартним знеболюючим гелем, що полегшує протезування зубів у немовлят.
Матеріали та методи: 54 немовляти у віці від 3 до 36 місяців після отримання обов’язкової інформованої згоди батьків, були зараховані до рандомізованого, контрольованого, відкритого, паралельного, багатоцентрового дослідження. Діти з гострим перебігом прорізування отримували 7-денну терапію гелем Генгигель тізінг (тестова група) або
стандартним гелем з лідокаїном (контрольна група). Набряк, почервоніння та біль оцінювалися у на початку дослідження (T0), на 3-й день (T1), на 7-й (T2), та на 14 день (T3) лікування, симптоми щодня фіксувалися батьками.
Результати: у досліджуваній групі було зареєстровано значне зменшення болю у Т1 та Т2,
співвідношення дітей, у яких відсутні симптоми набухання, почервоніння та біль у Т2, були вищими в дослідній групі, ніж у контрольній групі: 65,4% проти 30,8% у Т1, 80,8% проти 19,2% у Т2 та 88,5% проти 34,6% у T3, відповідно. Не було виявлено ніяких проблем із безпекою під час дослідження чи у період спостереження.
Висновок: новий гель, що містить ВМГК, виявився ефективною та безпечною альтернативою
до знеболюючого гелю в полегшенні симптомів прорізування зубів у немовлят.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: Прорізування зубів, поява зубів, гелі для ротової порожнини, педіатрична стоматологія.
ВСТУП
Прорізування зубів – процес, пов’язаний з турботами і для батьків, і для немовлят; звичайно він починається у віці 6 місяців (у 4-8 місяців) та продовжується аж до трирічного віку. Загальні симптоми, такі як хворобливі відчуття та напухання ясен перед прорізуванням зубів, стають причиною болю та неспокою, що проявляється в дитини при таких змінах. Ці симптоми починаються звичайно за 3-5 днів до прорізування зубів та, як правило, швидко минають після того, як зуби прорізуються через слизову оболонку. Хоча місцеві симптоми при прорізуванні зубів у різних людей можуть сильно відрізнятися (1), завжди, як правило виникає відчуття болю, а можуть бути також плач, безсоння вночі та сон без відпочинку. Як показують популяційні дослідження, іноді трапляється незначний підйом температури, пов’язаний з прорізуванням зубів, та/або незначна діарея (2).
Для лікування дітей при прорізуванні зубів застосовують різноманітні методи, що часто залежать від переконань фахівців. Найпоширеніші засоби в Європі та США – це знеболювальні засоби та нестероїдні протизапальні препарати (місцевого та системного застосування). Ця тенденція підтверджена нещодавно проведним дослідженням 1500 груп сімей, відібраних для вивчення звичок батьків при лікуванні симптомів, що спостерігаються при прорізуванні зубів у дітей (3). Отримані дані показують, що 65,6% учасників наносили на ясна знеболювальні засоби місцевого застосування, 76,1% застосовували системні анальгетики, а понад 50% батьків давали дітям кусати охолоджені предмети.
Використання фармакологічних препаратів цілком виправдане, бо доведено їх ефективність, але вони не позбавлені певних ризиків для малих дітей. Наприклад, у 2003 р. Американська асоціація центрів лікування отруєнь (American Association of Poison Control Centers) повідомила про 8576 випадків небажаних побічних реакцій на місцеве застосування знеболювальних засобів, і 67% відсотків цих реакцій виникало у дітей, віком до 6 років. Токсичність може бути результатом місцевої абсорбції, ковтання, вдихання та несприятливих випадкових обставин або нещасного випадку при лікуванні; токсичність може навіть спричиняти смерть. За даними доступної літератури, при місцевому застосуванні знеболювальних засобів у 1983-2003 рр. загинуло семеро дітей, віком до шести років (4). Хоча ця цифра начебто й невелика, але сам факт тяжких наслідки вказує на серйозну природу токсичності широко застосовуваних анальгетиків.
Враховуючи ці фактори, актуальним є пошук альтернативи. Зокрема, пілотне дослідження за участю 18 немовлят (5), виявило корисність гелю на основі ВМГК для ротової порожнини, який використовують для лікування гінгівіту. За останні 15 років ця сполука набула популярності у стоматологів завдяки її здатності захищати слизову оболонку рота і зменшувати набряк, біль та кровотечу при багатьох запальних процесах ротової порожнини. Численні клінічні дослідження показали здатність гелю Генгігель відновлювати рідинний баланс в тканинах періодонта, прискорюючи одужання та регенерацію (наприклад, при болісних відчуттях, почервонінні та набряку ясен (6; 7; 8; 9; 10; 11). Таким чином, застосування гелю на основі ВМГК відкрило нові можливості для пом’якшення симптомів, пов’язаних з запальними процесами при прорізуванні зубів чи травмах ясен у немовлят.
Нещодавно розроблено новий гель- Генгігель тізінг з унікальним складом, що містить 0,54% ВМГК та мукоадгезивну мартицю; призначений саме для лікування ясен у немовлят. При розробці складу препарату особлива увага приділялась виключенню або максимально можливому зменшенню вмісту допоміжних компонентів (зокрема консервантів, спирту, ароматизаторів та барвників), щоб досягти якомога більшої безпечності при створенні захисного шару на тканинах ясен та якомога більшої сумісності гелю з середовищем ротової порожнини.
Мета даного клінічного дослідження полягала в оцінці ефективності та безпечності застосування гелю Генгигель тізінг порівняно зі знеболюючим гелем для ротової порожнини при місцевих симптомах прорізування зубів у немовлят.
МЕТОДИ
Дизайн дослідження
Дане рандомізоване, відкрите, багатоцентрове дослідження у паралельних групах проводили відповідно до етичних стандартів та принципів сучасної Гельсінкської декларації та Належної клінічної практики (Good Clinical Practice, GCP).
Протокол дослідження схвалено компетентною державною установою – Міністерством охорони здоров’я Румунії та Незалежним комітетом з питань етики (Comisia de Etica – Colegiul Medicilor Timis).
До дослідження було включено 54 дитини у віці від 3 до 36 місяців з симптомами, що супроводжують прорізування зубів. Кількість хлопчиків та дівчаток була однакова, а прорізування зубів мало бути підтверджене принаймні трьома з наступних симптомів – біль, набряк, почервоніння, посилене виділення слини, у дитини не мало бути розривів слизової оболонки.
Батькі кожної дитини підписали бланки інформованої згоди. Після цього дітей рандомізовано поділили на групи лікування, яке проводилося протягом семи днів. Клінічне дослідження включало огляд лікаря у дні Т0, Т1 та Т2 лікування. Спостереження віддалених наслідків виконувалось впродовж Т3.
Критеріями виключення були госпіталізація та/або іммобілізація, ліжковий режим, відома тяжка ниркова недостатність, порушення роботи серця та/або печінки, застосування місцевих знеболювальних засобів та/або нестероїдних протизапальних препаратів менш ніж за день до включення в дослідження, та/або використання системних нестероїдних протизапальних засобів раніш ніж за три дні до включення. Крім того, під час дослідження не допускалось супутнього використання нестероїдних протизапальних засобів чи знеболювальних препаратів.
Лікування
Діти випадково розподілилися на дві групи.
Група A: пацієнти лікувалися досліджуваним гелем (Gengigel® Teething, Ricerfarma, Італія), що містить 0,54% ВМГК.
Група В: пацієнти лікувалися стандартним знеболюючим гелем (Calgel®, GlaxoSmithKline
Pharmaceuticals S.A., Польща), що містить цетилпіридиніум хлорид та гідрохлорид лідокаїну. Протягом 7 днів лікування, батькам було доручено наносити невелику кількість гелю на уражену ділянку ясен максимально 6 разів на день для групи А та 4 рази на день для групи B. Батьки також були проінструктовані не використовувати зубні щітки та інші засоби для полегшення зубного болю.
Оцінка методів лікування
Два методи лікування оцінювали за змінами, що стосувались набряку, почервоніння та болю. Ці параметри оцінювали лікарі під час обстежень у Т0, Т1 та Т2, а інтенсивність цих показників оцінювали за трибальною вербальною рейтинговою шкалою (Verbal Rating Scale, VRS; відсутність ознаки = 0, середній прояв ознаки = 1, інтенсивний прояв ознаки = 2).
Зміни щодо плачу та ротових спазмів, оцінював один з батьків, заносячи дані в щоденник та використовуючи ту саму VRS, від Т0 до Т2, та під час періоду спостереження (від Т2 до Т3). Щоденні оцінки аналізували з метою оцінити тривалість симптомів (тобто тривалість часу поміж початковим станом та днем, коли зникав той чи інший симптом). Крім того, батьки хворих повідомляли щоденну якість сну, який використовувався у якості сурогатного маркера ефективності лікування: немовлята сплять краще за відсутності порушень, пов’язаних з прорізуванням зубів. Батьки повідомляли, чи їхня дитина спала як завжди, чи гірше, ніж завжди.
Дослідники оцінювали загальну ефективність лікування наприкінці лікування (Т2) за п’ятибальною шкалою VRS: дуже погано, погано, задовільно, добре, дуже добре.
Для оцінки безпечності застосування досліджуваного засобу, батьків хворих при кожному обстеженні просили повідомляти про всі зміни стану здоров’я їх дітей та за доцільності оцінювали їх як побічні дії (ПД). Всі ПД реєструвались, і лікарі вирішували, чи це пов’язана відповідна ПД з лікуванням, що проводилось. Безпечність двох методів лікування оцінювали за (ПД), які проявлялися під час періоду спостереження. Виділення слини оцінювалось дослідниками при кожному обстеженні за трибальною шкалою VRS як незначне, нормальне та надмірне, і ця оцінка частково враховувалась при оцінці безпечності. Ніяких лабораторних аналізів не проводили.
Загальну оцінку безпечності дослідники здійснювали наприкінці лікування, використовуючи п’ятибальну шкалу: дуже погано, погано, задовільно, добре, дуже добре.
Статистичні методи
Розмір вибірки
Щоб спостерігати достовірну різницю поміж двома методами лікування зі статистичною вірогідністю 80%, для порівняння двох розподілів зміни болю при двосторонньому рівні 0,01 (альфа = 0,05/5, при множинному тестуванні) та при розмірі вибірки 24 особи на групу, використовувався критерій Уїлкінсона-Манна-Уїтні. Припускаючи частоту передчасного вибування близько 10%, до дослідження включили 54 особи, щоб в кінці для оцінки мати принаймні 48 хворих, які завершили дослідження.
Статистичний аналіз
Демографічні та початкові дані (загальна історія хвороби, фізичне обстеження, попередні дані про прорізування зубів, наявність аномальної глибини зубів) збирали та опрацьовували за допомогою описових статистичних методів. Категорійні змінні підсумували, використовуючи частотні таблиці. Порівняння груп виконувалось за допомогою критерію хі-квадрат та точного критерію Фішера; безперервні змінні підсумовували за середніми значеннями, медіанами, стандартними відхиленнями, мінімумом та максимумом, і групи порівнювали за допомогою t-критерію.
Зміни первинних параметрів (біль, почервоніння та набряк) між днями лікування Т0 та Т1 і днями Т0 та Т2 оцінювали за різницею бальних оцінок (тобто кількість балів у день Т1 чи Т2 мінус кількість балів у день Т0). Так само за різницею бальних оцінок аналізувались зміни вторинних параметрів, які оцінювались батьками (плач та інтенсивність ротових спазмів) між днями лікування Т0 та Т1 і днями Т0 та Т2 і між днями Т2 та Т3 (у період спостереження віддалених наслідків) (тобто кількість балів у дні Т1 чи Т2 мінус кількість балів у день Т0 та кількість балів у день Т3 мінус кількість балів у день Т2). Ці зміни порівнювали поміж групами лікування за допомогою знакового рангового критерію Вількоксона. Бальні оцінки двох груп лікування у кожній часовій точці порівнювали за критерієм Уїлкоксона-Манна-Уїтні. Безпечність лікування оцінювали за наявністю побічних дій. В популяцію аналізу безпечності включали всіх учасників, що отримали принаймні одну дозу лікування.
Оскільки мали місце лише два випадки побічних дій, то статистичний аналіз не проводили.
Результати
Загалом до участі в дослідженні було залучено 54 учасники: 29 (53.70%) дівчинок та 25 (46.30%) хлопчиків. Середній вік на момент скринінгової оцінки становив 17.02 місяці, діапазон віку від 3 до 36 місяців. Всі учасники належали до європеоїдної раси. Середній зріст становив 81.52 см і середня вага 10.68 кг.
Медичний анамнез всіх учасників був без обтяжень, а саме: скринінгова оцінка не виявила супутнього прийому фармакологічних препаратів і фізичне обстеження не показало відхилень від норми, які б могли стосуватись досліджуваних завдань.
Між лікувальними групами не було статистично достовірних відмінностей демографічних та початкових (до проведення дослідження) характеристик. Хоча пацієнти, що лікувались місцевими анестетиками в середньому мали більші зріст та вагу, але належна рандомізація забезпечила порівнюваність двох груп (таблиця 1).
Таблиця 1
Також між групами не було відмінностей за розподілом учасників по інтенсивності болю в початкових момент (Т0). В лікувальний період в групі досліджуваного засобу щоденно зменшувалась кількість учасників з інтенсивним болем, в той час, як в групі стандартного фармакологічного лікування ця кількість на Т1 збільшилась, а потім почала знижуватись. На Т2 частка учасників без болю в групі досліджуваного засобу була значно більшою, ніж в групі стандартного фармакологічного лікування (88.46% проти 34.62%) (малюнок 1a).
Аналіз середньої динаміки оцінки болю між днем Т0 та наступними моментами виміру виявив достовірні покращення в групі досліджуваного засобу у Т1 (p=0.0034) та Т2 (p<0.0001) в той час, як покращання в групі стандартного лікування було достовірним лише у день 7 (p=0.0044). Порівняння між двома групами показало статистично достовірну відмінність (p<0.001) на користь групи досліджуваного засобу у Т1 та Т2 (таблиця 2 і малюнок 1b).
Таблиця 2
Розподіл учасників за інтенсивністю набряку в Т0 не відрізнявся між групами. У лікувальний період кількість учасників з інтенсивним набряком в групі лікування досліджуваним засобом знижувалась від процедури до процедури, а в групі стандартного фармакологічного лікування дещо збільшилась у Т1 і потім зменшувалась. На 7 день частка учасників без набряку в групі Генгігелю тізінг була значно більшою, ніж в групі стандартного фармакологічного лікування (відповідно 65.38% проти 30.77%) (малюнок 1С). Середня динаміка оцінок набряку після лікування в групі Генгігелю тізінг демонструвала хоча й не достовірне покращення у Т1 і вже достовірне покращення у Т2 день (p<0.0001). В групі стандартного фармакологічного лікування оцінка зростала в Т1 і потім знижувалась; покращання набувало статистичної достовірності у Т(p<0.01). При порівнянні двох груп відмінність відносно початкового моменту часу була більшою в групі лікування Генгігелем тізінг в обидва дні вимірів (Т1 і Т2), хоча лише у Т2 відмінність набувала статистичної достовірності із встановленим рівнем захисту (p<0.01) (таблиця 2).
Розподіл учасників за інтенсивністю почервоніння в Т0 не відрізнявся між групами. Кількість учасників із інтенсивним почервонінням в групі лікування досліджуваним засобом знижувалась від процедури до процедури, а в групі стандартного фармакологічного лікування дещо збільшилась у Т1 і потім зменшувалась. На 7 день частка учасників без почервоніння в групі Генгігелю тізінг була значно більшою (21 з 26 пацієнтів, тобто 80.77%), ніж в групі стандартного фармакологічного лікування (5 з 26 пацієнтів, тобто 19,23%) (малюнок 1В). В групі лікування досліджуваним засобом середня динаміка оцінки почервоніння між Т0 та подальшими моментами вимірів демонструвала достовірне покращання як в Т1 (p<0.01), так і у Т2 (p<0.0001). В групі стандартного фармакологічного лікування ця оцінка збільшувалась в Т1 в потім знижувалась в Т2; покращення було статистично достовірним (p<0.001).
При порівнянні двох груп між собою мала місце статистично достовірна відмінність на користь групи лікування досліджуваним засобом як в день 3 (p<0.01), так і в день 7 (p<0.0001) (таблиця 2).
Основні симптоми, які батьки пацієнтів відмічали в щоденнику, узгоджувались проявами, що були виявлені під час обстеження і описані вище. Дані з батьківських щоденників використовувались для оцінки часу зникнення симптомів у відповідних групах.
Мала місце достовірна відмінність між групами за часом до повернення болю (за логарифмічним ранговим критерієм p=0.0017). В групі досліджуваного засобу біль повертався в середньому за 6 днів, а в групі стандартного лікування – за 9 днів.
Таблиця 3
Також мала місце достовірна відмінність між групами за часом до повернення набряку (за логарифмічним ранговим критерієм p=0.0307). В групі досліджуваного засобу набряк повертався в середньому за 7 днів, а в групі стандартного лікування – за 9 днів.
Мала місце й достовірна відмінність між групами за часом до повернення почервоніння (за логарифмічним ранговим критерієм p=0.0001). В групі досліджуваного засобу почервоніння відновлювалось в середньому за 5 днів, а в групі стандартного лікування – за 10 днів.
Між групами не було достовірної відмінності за часом до припинення плачу дитини (за логарифмічним ранговим критерієм p<0.1810). В групі досліджуваного засобу середній час становив 3 дні і в групі стандартного лікування – 4 дні.
Спостереження вторинних симптомів показало наступне. Під час лікування в обох групах знижувалась оцінка ротових спазмів, однак статистично достовірне зниження відносно початкового моменту мало місце на 7 день лише у пацієнтів, які лікувались досліджуваним засобом. На наступному тижні змін не було через практично повне зникнення ротових спазмів в обох групах. Між групами статистично достовірних відмінностей не було (таб 3).
Малюнок 1 Розподіл пацієнтів за інтенсивністі болю (А), набряку (В), почервоніння (С)
у досліджуваній (Генгігель тізінг) та в контролі (Калгель) групах
В групі досліджуваного засобу мало місце більш швидке покращення якості сну. Відмінність була статистично достовірною як на 3, так і на 7 день (мал 2 А). Виконувана дослідниками загальна оцінка ефективності була на користь досліджуваного засобу («добре» для 4 пацієнтів і «дуже добре» для решти 15 пацієнтів з 26, тобто загальну хорошу оцінку ефективності отримали 73.08% пацієнтів). В групі стандартного фармакологічного лікування лише 1 пацієнт отримав оцінку «добре» і ще 2 – «дуже добре» (загалом 11.54%). Відмінність між двома групами була статистично достовірною (p<0.0001) (мал 2В).
Малюнок 2 Якість сну у дітей у досліджуваній та в контролі групах
Під час кожного обстеження виконувалась оцінка слиновиділення. Надмірне слиновиділення вважалось симптомом прорізування зубів, і ослаблення слиновиділення пов’язувалось з лікуванням. В Т0 розподіл пацієнтів за слиновиділенням достовірно не відрізнявся, - практично у всіх мало місце рясне слиновиділення. В подальшому в групі досліджуваного засобу слиновиділення щоденно знижувалось (мал 3А), а в групі фармакологічного лікування у більшості дітей лишалось дещо підвищеним (мал 3В).
Малюнок 3 Інтенсивність слиновиділення у досліджуваній та в контролі групах
Що стосується оцінки загальної ефективності, то значення, повідомлені дослідниками, були кращими у групі Генгигелю тізінг, ніж у контрольній групі. У тестовій групі ефективність була оцінена як "добра" у 4 пацієнтів і як "дуже добра" у 15 пацієнтів, тобто 73,1% хворих мали загальну добру ефективність засобу (мал. 4А). У групі стандартного лікування, ефективність була оцінена як "добре" для 1 пацієнта і "дуже добре" для 2 пацієнтів (загально - 11,5%) (Мал. 4В).
Малюнок 4 Загальна оцінка експертів ефективності засобів
Під час дослідження у двох пацієнтів (по одному в кожній групі) виник жар. В обох випадках підвищення температури пов’язувалось з прорізуванням зубів, а не терапевтичними процедурами. Цим пацієнтам були призначені нестероїдні протизапальні препарати і їх в подальшому виключили з дослідження. У обох пацієнтів температура нормалізувалась за декілька днів.
Малюнок 5 Загальна оцінка безпечності засобів
За оцінкою переносимості більшість пацієнтів оцінили «добре», без помітних відмінностей між групами. Переносимість отримала загальну хорошу оцінку (тобто «добре» і «дуже добре») для 20 пацієнтів з 26 (76.02%) групи Генгигелю тізінг (мал 5А) і для 19 пацієнтів з 26 (73.08%) групи стандартного фармакологічного лікування (мал 5В). Чотири пацієнти (по два в кожній групі) виявляли невдоволення на нанесення гелю і конфліктну поведінку. Тому для цих пацієнтів переносимість була оцінена на «погано», незважаючи на відсутність побічних ефектів та проблем з безпекою.
ОБГОВОРЕННЯ
Симптоми прорізування зубів зазвичай минають спонтанно. Тому лікарі схильні недооцінювати дискомфорт та біль, які створюють значні незручності для більшості батьків, особливо коли діти ще дуже малі. Ця ситуація підтверджується широким поширенням в усьому світі препаратів (знеболюючих та нестероїдних протизапальних препаратів) місцевого та системного застосування. Разом з тим, фармакологічне лікування цього стану хоча й є важливим для лікарів, оскільки заспокоює батьків і посилює їх довіру до лікаря, однак, на жаль, пов’язано з певними ризиками.
Використання гелів на основі ВМГК за різних порушень ротової порожнини було запропоновано ще 15 років тому, і з роками набуло значного поширення серед дорослих. Висока ефективність цих сумішей викликала зацікавленість стоматологів, пародонтологів та гігієністів. ВМГК– це полісахарид, який природно виробляється в слизовій оболонці рота, і відіграє важливу роль в епітеліальному захисті та підтримці функціональної рівноваги, необхідної для міжклітинного обміну та водного балансу. Декілька доклінічних досліджень (12 ; 13, 14; 15; 16; 17) показали протизапальну, відновлювальну, загоювальну дію та здатність ВМГК послаблювати набряк при лікуванні патологічних станів ротової порожнини. В літературі було опубліковано велику кількість статей на цю тему (18; 19; 20; 5), які підтверджували клінічну користь цих гелів за багатьох порушень ротової порожнини, зокрема при травмах та запаленні ясен.
Процес прорізування зубів дуже подібний до зазначених станів, що дало підстави авторам очікувати позитивний вплив ВМГК. Однак для належної ефективності гель також повинен мати достатнє зчеплення, утворювати надійний бар’єр і достатньо тривалий час утримуватись на яснах, а ясна дітей не надто просте середовище для застосування гелів. Крім того, для дітей на передній план виходить питання безпеки. Це дослідження мало на меті продемонструвати можливу цінність нового перорального вривного гелю на основі ВМГК – Генгигелю тізінг, створеного спеціально до маленьких дітей, шляхом порівняння з загальноприйнятим стандартом, тобто місцевим знеболювальним гелем.
Результати дослідження показали, що всі симптоми починали послаблюватись відразу після початку лікування і поступово зменшуючись повністю припинялись за сім днів. Реакція на анестетики була менш виразною і у декількох пацієнтів певні симптоми лишались і на 7 день. Ця тенденція на користь Генгигелю тізінг спостерігалась для всіх досліджуваних параметрів, тобто для болю, набряку, почервоніння, плачу та спазмів ротової порожнини, і додатково підтверджувалась даними аналізом часу до зникнення.
Результати підтвердили легкість та ефективність застосування Генгігель тізінгу для лікування симптомів прорізування зубів, але виявлена ефективність перевищила наші очікування, бо ми не думали, що такий засіб зможе гамувати біль ефективніше за анестетики. На відміну від анестетиків плівкоутворюючі речовини не блокують шляхи передачі сигналів по нервам, що не давало підстав очікувати прямий вплив на біль. Статистично підтверджена більша ефективність гелю Генгігель порівняно із стандартною фармакологічною терапією може пояснюватись двома різними факторами. Хоча гіалуронова кислота не має фармакологічної дії, вона дуже ефективно відновлює рідинний баланс в тканинах і завдяки своїм реологічним властивостям послаблює місцевий набряк. Набряк ясен виникає внаслідок запального стану, що спричиняє неприємне відчуття, часто біль. Тому послаблення набряку допомагає зменшити біль. Другим фактором є частота застосування. Як показано на малюнку 8, на якому порівнюються середні добові дози та оцінки болю, кількість нанесень досліджуваного засобу поступово зменшувалась починаючи з 3 дня, демонструючи тісну кореляцію з оцінками болю. В групі стандартного фармакологічного лікування кількість прийомів на добу лишалась високою протягом всього періоду лікування без будь-якої кореляції з оцінками болю. Це скоріш за все означало, що батьки були вимушені часто застосовувати анестетики для підтримки місцевого знеболювального ефекту на сталому рівні.
Що стосується переносимості, то лише два пацієнти (по одному з кожної групи) передчасно вибули з дослідження через слабкий жар. В обох випадках подія не пов’язувалась з лікуванням, оскільки підвищення температури часто виникає при прорізуванні зубів. Виконана лікарями та батьками загальне оцінювання безпеки показало оцінку «дуже добре», без відмінностей між двома способами лікування, хоча в кожній групі було по дві дитини, які демонстрували невдоволення при нанесенні гелів. Батьки також віддавали перевагу Генгігелю тізінку, оскільки більшість дітей добре сприйняли новий гель. Будь-яка оцінка безпеки вимагає спостереження дуже великої кількості пацієнтів. Тому через відносно малу кількість дітей, що приймали участь в цьому дослідженні, необхідні додаткові дослідження в педіатричній групі. Разом з тим, наявність медичного засобу з клінічно доведеною ефективністю, спосіб дії якого в основному ґрунтується на фізичних, а не фармакологічних властивостях, має значні переваги з точки зору безпеки. Важливо, що при розробці складу гелю для цих показань особлива увага приділялась характеристикам безпеки (тобто, без спирту, консервантів, штучних барвників та ароматизаторів), що робить цей засіб придатним для лікування навіть дуже маленьких дітей.
ВИСНОВКИ
Результати цього дослідження 54 немовлят повністю підтвердили очікувану ефективність нового засобу, що проявлялась у швидкому послабленні пов’язаних із прорізуванням зубів симптомів без будь-яких проблем з безпекою. Отримані дані однозначно довели високу ефективність гелю Генгігель тізінг щодо захисту слизової оболонки в місці прорізування зубів та послаблення запалення, спричиненого брудними зовнішніми предметами, які дитина зазвичай тягне до рота. Дані також продемонстрували швидкий та виразний вплив на біль, що був не меншим, а часто навіть більшим, ніж у місцевого фармакологічного знеболювального гелю. Застосування за цих показань Генгігелю тізінг, механізм дії якого ґрунтується на утворенні захисної плівки з унікальними реологічними властивостями в рідкому середовищі, дає змогу лікарям та батькам частково відмовитись від застосування фармакологічних препаратів, за рахунок чого знижуються віддалені ризики безпеки. Поява медичного засобу з підтвердженою в клінічних дослідженнях дією – дуже добра новина для лікарів, які тепер можуть їх призначати керуючись науковими даними, що вигідно вирізняє Генгігель від великої множини застосовуваних за цих обставин традиційних ліків, які ще чекають валідації.
Це дослідження показало, що Генгігель тізінг з ВМГК є новим засобом, який дає змогу лікарям та батькам зручно та безпечно лікувати подразнення і біль, що виникають у немовлят при прорізуванні зубів. Склад цього засобу спеціально розроблявся для таких показань і він успішно пройшов випробування.
1. McIntyre GT, McIntyre GM. Teething troubles Br Dent J 2002;192:251 -255
2. Tintinalli JE, Kelen GD, Stapczynski JS, Ma, OJ, Cline DM, editors. Tintinalli’s Emergency
Medicine. 6th ed. New York: McGraw-Hill; 2004.
3. Owais AI, Zawaideh F, Bataineh O. Challenging parents' myths regarding their children's
teething. Int J Dent Hyg 2010;8:28-34. Erratum in: Int J Dent Hyg 2010;8:324
4. Curtis LA, Dolan TS, Seibert HE. Are one or two dangerous? Lidocaine and topical anesthetic
exposures in infants. J Emerg Med 2009;37:32-39.
5. Rosu S, Montanaro F. A single site, open non-controlled study of efficacy and tolerability of two
formulations of the medical device GENGIGEL® BABY GEL (0.2% Hyaluronic Acid) in the
topical treatment of teething in infants. Medicine in Evolution 2012;18:409-415
6. Pagnacco A, Vangelisti R, Erra C, Poma A. Double-blind clinical trial vs. placebo of a new
sodium-hyaluronate-based gingival gel. Attualità Terapeutica Internazionale 1997;15: 1 -7
7. Mantovani S, Sala Tesciat A, Fossati B. Preliminary clinical evaluation of a hyaluronic acidbased product in oral disorders: double-blind trial. Attualità Terapeutica Internazionale
1998;16:1 -5
8. Mesa FL, Aneiros J, Cabrera A, Bravo M, Caballero T, Revelles F, del Moral RG, O'Valle F.
Antiproliferative effect of topic hyaluronic acid gel. Study in gingival biopsies of patients with
periodontal disease. Histol Histopathol 2002;17:747-753
9. Jervoe-Storm PM, Yi X, Kostioutchenko I, Fimmers R, Nolden R, Frentzen M. Employ of locally
applied hyaluronic acid during a three months initial treatment. Paradontologie 2003;14:41 -49.
10. Pistorius A, Martin M, Willershausen B, Rockmann P. The clinical application of hyaluronic acid
in gingivitis therapy. Quintessence Int 2005;36:531 -538
11. Nobre de Araújo M, Cintra N, Maló P. Peri-implant maintenance of immediate function implants:
a randomized controlled clinical trial comparing hyaluronic acid and chlorhexidine. Int J Dent Hyg 2007;5:87-94
12. Weigel PH, Fuller GM, LeBoeuf RD. A model for the role of hyaluronic acid and fibrin in the
early events during inflammatory response and wound healing. J Theor Biol 1986;119:219-234
13. Bartold PM. The effect of interleukin-1 beta on hyaluronic acid synthesized by adult human
gingival fibroblasts in vitro. J Periodontal Res 1988;23:139-147.
14. Bartold PM Platelet-derived growth factor stimulates hyaluronate but not proteoglycan synthesis
by human gingival fibroblasts in vitro. J Dent Res 1993;72:1473-1480
15. Irwin CR, Schor SL, Ferguson MW. Effects of cytokines on gingival fibroblasts in vitro are
modulated by the extracellular matrix. J Periodontal Res 1994;29:309-317
16. Oksala O, Salo T, Tammi R, Häkkinen L, Jalkanen M, Inki P, Larjava H. Expression of
proteoglycans and hyaluronan during wound healing. J Histochem Cytochem 1995;43:125-135
17. Kim SK, Lee HS, Byeon KS, Lee YJ, Hong SM, Choi MR, Park JW. The effect of hyaluronic acid on anti-inflammatory action in mouse. J Korean Assoc Oral Maxillofac Surg 2010;36:16-
22
18. Jervoe-Storm PM, Yi X, Kostioutchenko I, Fimmers R, Nolden R, Frentzen M. Employ of locally applied hyaluronic acid during a three months initial treatment. Paradontologie 2003;14:41 -49
19. Pistorius A, Martin M, Willershausen B, Rockmann P. The clinical application of hyaluronic acid in gingivitis therapy. Quintessence Int 2005;36:531 -538.
20. Nobre de Araújo M, Cintra N, Maló P. Peri-implant maintenance of immediate function implants: a randomized controlled clinical trial comparing hyaluronic acid and chlorhexidine. Int J Dent
Hyg 2007;5:87-94